Історичні факти свідчать, що про існування електроенергії було відомо ще задовго до появи цивілізованого світу давнім грекам, фінікійцям і всім сусіднім народам тієї епохи.
З плином часу безсумнівно все змінювалося, людство зробило нові відкриття в цій сфері, а всіх персоналій і не злічити, які свого часу зробили численні відкриття задля прогресу електроенергії, без якої неможливо уявити життя і функціонування сучасного світу. Далі на edmonton.name.
Канада. Альберта. Едмонтон. Поява електроенергії
Повноцінний розвиток електроенергії на теренах країни кленового листка припав на злам ХІХ і ХХ століття, коли в період з 1890 по 1914 роки потужності всіх електростанцій виросли від мізерних 72 тисяч до 2 мільйонів кінських сил. Рушійною силою у тій епопеї вважаються численні розмови і дискусії навколо Ніагарського водоспаду, але не остаточною.
В сучасності Канада входить до переліку тих країн, які використовують енергетику чи не в найбільшій кількості серед інших держав.
Що ж стосується Альберти і Едмонтона зокрема, то тут також була своя рушійна сила, про яку і піде подальша бесіда.
«Rossdale Power Plant»
Або ж електростанція “Россдейл” за 13000 доларів, нині символічну ціну, була продана Алексом Тейлором, який і побудував станцію, що на той час володів “Edmonton Electric Lighting and Company”. Трапилося це в 1902 році і саме з того моменту, можна вести відлік історії першої електростанції Альберти і Едмонтона зокрема. Щоправда, повноцінна історія станції розпочалася дещо згодом, а саме в 1932 році.
Відштовхуючись від назви станції, не важко здогадатися про її місцезнаходження.
Як і було згадано раніше, потужність станції суттєво збільшилася саме в 30-ті роки минулого століття, коли були побудовані завод низького тиску, нові енергоблоки і помпова станція, які теж базувалися на території Альберти, неподалік річки Північний Саскачеван.
В 50-х роках минулого тисячоліття “Росдейл” вважалася найпотужнішою муніципальною станцією в Канаді, щоправда, тому передувала низка подій. До того було збудовано завод низького тиску, що поступово збільшував свої потужності, який було розширено в шість етапів, адже місто і регіон вимагали все більше електроенергії, якою і забезпечував “Росдейл” Альберту і Едмонтон.
Невід’ємним елементом станції були й дві помпові станції, одна з яких була збудована в 1937 році, а інша в 1955 відповідно. Достеменно невідомо, яка доля спіткала другу, та перша і донині знаходиться в долині річки Саскачеван.
Початок кінця
До 70-років станція залишалася єдиною в місті Едмонтон, та попри мажорні ноти в реченні, то був початок чогось, що мало увінчатися мінорною нотою. До цього моменту станція виробляла чверть всієї електроенергії провінції і за цей період до 70-го року було чимало змін і трансформацій. Серед них можна виділити будівництво заводу високого тиску, запуск нових енергоблоків, що дозволяло виробляти 400 МВт електроенергії.
А ось завод низького тиску було виведено зі строю в 1993 році, а все газогенераторне устаткування було демонтовано.
2001 рік для станції став вироком, навіть попри намагання керівництва Альберти, зберегти напівзатонулий корабель на плаву, все ж того року станцію офіційно було оголошено історичним ресурсом провінції. Щоправда, три останні генератори з 2008 року почали поступово виводи з експлуатації і сам процес зайняв 4 роки.
Більшість будівель “Росдейл” збереглися до наших часів і періодично назовні виходять розмови про відновлення її функціонування, але поки що розглядають як туристичну складову регіону.
Офіційні джерела зазначають, що остаточною датою закриття станції-легенди вважається 2012 рік.