Флора Едмонтона багата різноманітними видами рослин. Гуляючи вулицями, парками та скверами, можна насолодитися їх цвітінням і красою. Детальніше про найпоширеніші рослини столиці Альберти поговоримо на edmonton.name.
Черемха звичайна (Prúnus pádus)

Черемха звичайна, також відома як віргінська і чорна черемха, становить собою невелике листопадне дерево з відводками, яке часто плутають з аронією. Плоди дерева містять антиоксиданти.
Особливо швидко розвиток черемхи звичайної відбувається навесні та влітку, що призводить до появи нового листя, швидкого набору висоти та формування густої крони. Ареал поширення черемхи звичайної охоплює всю Північну Америку. Вона росте на різних висотах, включаючи гірські райони Монтани.
Черемху звичайну рідко садять в садах через сильний і дратівливий аромат її квітів. Плоди несолодкі, мають кислий і гіркий смак. Важливо відзначити, що в них міститься синильна кислота, що викликає отруєння ціанідом. Токсичні частини черемхи включають насіння, листя і стебла, викликаючи у людей головний біль, блювоту і запаморочення.
Клен ясенелистий (Ácer negúndo)
Клен ясенелистий – це різновид клена, що росте в Північній Америці, але нині зустрічається по всьому світу, в тому числі й в Едмонтоні. Це витривале дерево може бути середнього або великого розміру, швидко росте і має відносно коротку тривалість життя – до 60 років.
Клен ясенелистий росте в низинних лісах, на околицях лісових масивів. Він визнаний інвазивним видом у декількох штатах США, а також у багатьох країнах Європи. Клен ясенелистий має високу стійкість до шкідливих газів. Його деревина молочно-біла, щільна, легка і м’яка. Тому часто її використовують для виготовлення меблів і столярних виробів.
Клен ясенелистий вважається гарним сортом для посадки в садах і вздовж вулиць. Його часто використовують в ландшафтному дизайні приміських районів через густу тінь і гарне поєднання з іншими видами кленів.
Дерен криваво-червоний (Cornus sanguinea)
Дерен криваво-червоний – це чагарник, що утворює зарості, з красивими темно-червоними пагонами. Рослина цвіте жовтими квітами на початку літа і плодить пізньою осінню. Понад 98% птахів поїдають її плоди. Корінні американці раніше використовували гілки дерену криваво-червоного для плетіння кошиків. Особливо швидко ця рослина росте навесні та влітку. У цей період її стебла набувають яскравого червоного забарвлення. Рослину можна вирощувати в саду, на клумбах або поруч з водоймами. Ароматні й рясні квіти та білі ягоди приваблюють метеликів і водоплавних птахів.
Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)

Пижмо звичайне – це рослина, яка росте в субальпійських річкових долинах. У декількох штатах Америки вона внесена до списку інвазивних і шкідливих бур’янів через надзвичайно агресивне зростання і здатність захоплювати великі площі. В Альберті вона також класифікується як отруйний бур’ян. Тому домовласники зобов’язані контролювати її поширення, а садівникам не рекомендують її садити та розводити. Здатність до швидкого розмноження обумовлена гарним проростанням насіння і міцними підземними кореневищами. Пижмо звичайне шкідливе, оскільки містить речовини, що відлякують корисних комах, а також порушує баланс поживних речовин у ґрунті.
Листя пижма звичайного дуже отруйне, оскільки містить туйон. Рослина токсична для котів і собак.
Дзвіночок повзучий (Campanula rapunculoides)
Дзвіночок повзучий – це багаторічна рослина, що росте в Едмонтоні в садах, на газонах, уздовж узбіч доріг і міських парках. У дикій природі дзвіночок росте на луках, трав’янистих ділянках і в лісах і вважається інвазивним видом у Канаді. Ця рослина бур’яниста, агресивна і не рекомендується для вирощування в садах. В Альберті вона класифікується як отруйний бур’ян. Завезли її до Канади з Європи, і вона швидко натуралізувалася, ставши серйозною проблемою для садівників і фермерів. Рослина має фіолетові квіти й глибоку кореневу систему, завдяки якій дуже швидко поширюється.
Повзучий чортополох (Cirsium arvense)

Повзучий чортополох – це агресивний бур’ян, який поширюється по луках і полях за допомогою підземних коренів. Чортополох дуже швидко поширюється, оскільки кожна особина дає до 5300 насінин. Рослина створює серйозні проблеми для сільського господарства. Її насіння служить кормом для багатьох птахів і комах. Найефективнішими методами боротьби з повзучим будяком є скошування і застосування гербіцидів. Вкрай важливо видаляти рослину до початку цвітіння, щоб запобігти утворенню на ній насіння.
Ірга вільхолиста (Amelanchier alnifolia)
Ірга вільхолиста — це великий чагарник з їстівними ягодами. Спочатку з’являються красиві білі квіти, а потім зелене листя, яке восени стає жовтувато-червоним. В Едмонтоні цю рослину називають саскатунською ягодою. Росте ірга вільхолиста в дикій природі в лісах, уздовж річок і на відкритих ділянках. Також її вирощують в садах на фермах. Відомо, що корінні народи використовували ягоди ірги в їжу, їх додавали в сушене м’ясо.
Деревій звичайний (Achillea millefolium)
Деревій звичайний широко поширена рослина в Едмонтоні. Він є дуже витривалим і адаптивним. Дикий деревій є природною частиною екосистеми прерій і лісів Альберти. Рослина росте на луках, пасовищах, уздовж доріг. Цікавий факт, тисячі років тому деревій використовували для ворожіння. Пізніше з’ясувалося, що він має лікувальні властивості.
Айстра золотиста (Heterotheca villosa)
Айстра золотиста – справжня перлина садів в Едмонтоні. Завдяки своїм яскраво-жовтим квітам і густому листю вона надає красу клумбам і бордюрам. Ця витривала багаторічна рослина добре росте в кліматі Едмонтона і стійка до посухи.
Злинка дрібнопелюсткова (Erigeron glabellus)

Злинка або ерігерон – це рослина, яка росте в Едмонтоні. Вона не тільки прикрашає сади, але й підтримує місцеву фауну. Її квіти схожі на маргаритки, від білого до блідо-бузкового кольору, приваблюють бджіл, метеликів та інших запилювачів. Злинка віддає перевагу сонячним місцям з добре дренованим ґрунтом і цвіте на початку літа.
Монарда дудчата (Monarda fistulosa)
Монарда дудчата, також відома як дикий бергамот, поширена рослина в Едмонтоні. Це яскрава багаторічна рослина, яка відіграє важливу роль у залученні запилювачів. Своїми яскравими рожевими, червоними та фіолетовими квітами рослина додає барв садам. Вона не тільки радує око, але і є улюбленою рослиною бджіл, метеликів і колібрі. Монарда дудчата віддає перевагу вологому, добре дренованому ґрунту і повному сонцю.
Анісовий ісоп (Agastache foeniculum)

З його високими колосками пурпурових квітів і ароматним листям, анісовий ісоп є запашним доповненням до будь-якого саду. Мешканці Едмонтона люблять цю рослину за її красу, лікувальні властивості та здатність приваблювати запилювачів, таких як бджоли та колібрі. Анісовий ісоп добре росте на відкритому сонці в дренованому ґрунті.
Антенарія рожева (Antennaria rosea)
Антенарія рожева – це витривала і невибаглива у догляді багаторічна рослина, якій ідеально підходить клімат Едмонтона. Її ніжні рожеві квіти та сріблясте листя створюють чарівний покрив. Рослина добре росте в сухих умовах і на повному сонці й вимагає мінімального догляду після вкорінення.
