Після підйому крутими стежками узбережжя річки Вейтмуд вам відкриється гарний краєвид на парк Rainbow Valley, широка долина в якій тече струмок. Тут є гарні пішохідні доріжки через яр по мосту, а ще є спадщина, яка лежить глибоко під землею – вугільна шахта Whitemud Creek.
Вугілля, яке видобували в цій шахті утворилося понад 280 мільйонів років. Його видобуток розпочався з відкритих пластів на обмілинах долини річки Північний Саскачеван. Перші поселенці, які прибули сюди працювати, видобували та відправляли вугілля до ковальських кузень Едмонтона. Станом на 1855 рік в Едмонтоні працювало 6 комерційних шахт. Більше на сайті edmonton.name.
Відкриття шахти Whitemud Creek
У 1952 році відкрили шахту Whitemud Creek. Вона розташована поруч з гірськолижним курортом Сноу-Веллі та кемпінгом Рейнбоу-Веллі. Саме шахта Whitemud Creek стала останньою в Едмонтоні.
Підземні гірничі виробки простягалися по обидва боки струмка, вони займали площу понад 67 акрів. В цьому місті вугільний пласт був значний, його глибина складала 8 футів, тому шахтарі працювали стоячи.
З моменту відкриття шахта почала активно працювати. Станом на 1960 рік тут видобули 273 тисячі тони вугілля. Шахтарі працювали за допомогою кирки й лопати, вони завантажували вугілля у вагонетки запряжені двома кіньми, так тривало до закриття Whitemud Creek.
Власником шахти був поляк Вацлав Фрідель і його син Джо Фрідель. Чоловік приїхав до Альберти ще задовго до початку Першої світової війни. Він працював на різних шахтах Едмонтона.
Варто зазначити, що Фрідель став засновником багатьох інших шахт в Едмонтоні, зокрема: Red Hot Coal, Fridel Coal Company.
Особливості шахти Whitemud Creek і едмонтонського вугілля
Нова шахта Whitemud Creek знаходилася у жвавій природній зоні. Тут взимку можна було кататися на лижах, а влітку таборитися і влаштовувати щоденні пікніки. Неподалік від Whitemud Creek знаходився клуб Bert’s Saddle, який пропонував людям кінні прогулянки.
Видобуток вугілля проводили у двох районах, Саут-Бруксайді Ленсдаун. Дуже часто тут відбувалися зсуви ґрунту, обвали. Попри це шахта продовжувала працювати. У 1969 році було проведено дослідження стабільності берегів струмка Вайтмунд і вплив діяльності шахти на ґрунт. В результаті досліджень не виявлено жодного доказу того, що видобуток вугілля в шахті вплинув на ґрунт і долину струмка.
Закрили вугільну шахту Whitemud Creek у 1970 році, причиною цьому став низький попит на вугільну продукцію. Це ознаменувало кінець підземного видобутку вугілля в Едмонтоні.
Вугілля в Едмонтоні відбувалося протягом 100 років, за той час всього у місті було створено 160 шахт і розрізів. Вони займали площу 3260 акрів і видобули понад 15 мільйонів тонн вугілля. Едмонтонське вугілля було бітумінозним. Воно довго і яскраво горіло мало низький вміст попелу. Його використовували для опалення будинків. Близько 20 років підземний видобуток вугілля був другою за величиною галуззю в Едмонтоні. Видобуте вугілля на шахтах здебільшого купували фермери.
Після відкриття нафти в Ледюк домогосподарства Едмонтона поступово переходили на газ, трамваї – на електрику, а залізниця – на дизельне пальне. Пізніше в додаток до газу та дизельного пального, електроенергію постачали шахти та вугільний генератор на озері Вабамун. Практично всі регіони міста користувалися природним газом.
Поступово місто перестало використовувати вугілля, і часи шахтарів, які копали, щоб наповнити й промаркувати вагон з вугіллям, минули. Шахта Whitemud Creek стала останньою, яка була створена в Едмонтоні, після її закриття, більше не було потреби відкривати нову.
