Перші роботизовані молочні ферми в Альберті з’явилися давно. Вони почали доволі швидко розвиватися. На фермах встановлене сучасне обладнання, яке дозволяє мінімізувати людський фактор і отримати найвищої якості молоко. У провадженні і розвитку роботизованого доїння Едмонтон не є виключенням.
Грем Джесперсон живе в районі Стоун-Плейн. Фермерський двір чоловіка схожий на багато інших. На території ферми кілька сучасних установок – великий корівник, оснащений новітніми технологіями молочного скотарства, сучасна техніка для польових робіт. Детальніше на сайті edmonton.name.
Фермерство – основна робота родини
Сім’я Джесперсон займається фермерством понад 100 років. На сучасній фермі вирощують 150 голів худоби. Додатково Грем засаджує 3400 акрів землі для вирощування зернових: пшениці, ячменю.
Засновником ферми є дідусь Грема. У 1903 році чоловік переїхав до Альберти. Перша ферма була змішаною, на ній вирощували свиней, курей, корів. Дідусь Грема став першим у Стоун-Плейн, хто продавав молочні продукти власного виробництва в Едмонтоні.
У 1945 році дідусь пішов із життя, сімейна ферма перейшла до рук батька Грема Ральфа. Тоді чоловік скористався першими технологіями, які зробили молочну промисловість більш ефективною. Ральф був одним із перших фермерів у Стоун-Плейн, який використав доїльні апарати. Крім того, він перший, хто використав охолоджувані резервуари для витримки, що полегшило іншим фермам зберігання свіжого молока.
У 2004 році власником ферми став Грем. Чоловік відразу почав удосконалювати Jespersen. Завдяки комп’ютерним технологіям тепер вдається забезпечити зчитування продуктивності кожної корови. У фермера є цінна інформація про те, скільки молока дала кожна корова, рівень жиру та білка в молоці.
Як відбувається підготовка і доїння корів?
Грем вважає, що найважливішою технологічною інновацією для його ферми стала роботизована система доїння. Доїльний апарат – робот «добровільний», тобто корова сама може вирішити, коли і як часто їй доїтися. Є і такі роботи, які налаштовані так, що корова повинна спочатку доїтися і тільки після цього їсти.
Роботи змінили систему ручного доїння, яка була важкою і вимагала, щоб корів доїли групами через певні проміжки часу щодня. Грему і його працівникам більше не потрібно вставати о 3 годині ночі, щоб доїти корів.
Тепер все простіше. Кожна корова має пристрій для відстеження. Його розміщують на шиї. Коли корова підходить до доїльної кабінки, пристрій сканується, відкривається доїльна кабіна, куди вона заходить. Після цього робот, оснащений маленькою камерою, очищає вим’я, самостійно кріпить кожну доїльну чашу. Вся операція розрахована таким чином, щоб корова була підготовлена до доїння. На ретельне очищення вим’я відводиться 45 секунд, і тільки після цього прикріплюються доїльні чаші.
Під час доїння тварині дають маленькі гранули патоки, які стимулюють підвищення кількості молока.
Усередині роботизованої кабінки є міні-лабораторія, яка працює в режимі реального часу. Вона перевіряє якість молока і чи немає у корови маститу. Після успішного доїння корова йде до загону. Робот дуже швидко справляється зі своєю роботою.
Користь від роботизованої систем
Грем розповів, що чим більше корову доїти, тим вище буде виробництво молока. На його фермі ефективність зрештою залежить від самих корів. Тобто стабільність важлива для здоров’я тварини.
Завдяки системі виробництво молока з кожної корови зросло на 5 літрів за добу. Користь робота ще і в тому, що можна легко налаштувати швидкісний режим доїння спеціально для кожної корови.
Спираючись на міцну репутацію і прихильність до інновацій, фермери інвестують в автоматизацію. Таким чином, покращується здоров’я худоби, компенсується нестача робочої сили.
Грем говорить, що використання систем стеження за коровою дуже корисне, особливо якщо потрібно спостерігати за поведінкою тварини.
